Сонячна система регуляції сну в організмі людини тривалий час розглядалася як виключно мозковий процес, однак сучасні дослідження все частіше вказують на ключову роль мікроорганізмів, що населяють тіло.

Дослідники з Університету штату Вашингтон виявили, що молекули «пептидоглікани» — структурні компоненти клітинних стінок бактерій — природно присутні в мозку. Їх концентрація змінюється залежно від фаз сну. Це відкриття ставить під сумнів нейроцентричну модель сну. Воно демонструє тісний зв’язок між мозком і кишковим мікробіомом.

Нове бачення ґрунтується на концепції «голобіонтний стан», яка описує організм як єдність господаря та мікробів. «Це додало нового виміру до того, що ми вже знаємо», — зазначає Еріка Інгліш. Такий підхід пояснює сон як результат міжсистемної комунікації. Сон постає емерджентною властивістю біологічної взаємодії.

Вчені також поєднали дві теорії сну: централізовану та локальну. Локальний сон описує поступовий перехід клітин у стан спокою. «Це не одне чи інше, це обидва», — підкреслює Інгліш. Процес сну є багаторівневим і координованим.

Еволюційний аспект підсилює цю гіпотезу. «Еволюція сну почалася з циклів активності бактерій», — зазначає Джеймс Крюгер. Мікроби мають давніші механізми регуляції ритмів, ніж складні організми. Це відкриває нові підходи до лікування розладів сну.