Нові дослідження американських нейробіологів свідчать, що фрагменти бактерій у кишечнику можуть впливати на роботу мозку та регулювати сон.

Команда з Університету штату Вашингтон під керівництвом Еріка Інгліш та Джеймса Крюгера виявила, що хімічна речовина пептидоглікан, яка входить до складу клітинних стінок бактерій, здатна мігрувати до мозку і змінювати активність генів, пов’язаних зі сном. У мишей рівень цієї сполуки в мозку змінювався протягом доби — найнижчий спостерігався вранці. Коли тварин позбавляли сну, пептидоглікан накопичувався у певних зонах мозку, порушуючи типовий ритм.

«У нас всередині живе ціла спільнота мікробів, — зазначив Крюгер. — Вони мають набагато довшу еволюційну історію, ніж будь-які ссавці. Ми вважаємо, що еволюція сну могла початися з циклу активності бактерій, а молекули, які керували ним, збереглися і в нашому організмі».

Науковці висунули концепцію «голобіонтного сну» — стану, у якому сон контролюється не лише мозком, а й мікробіомом людини. «Це не одне або інше, — пояснює Інгліш. — Це спільна робота клітин нашого тіла і мікроорганізмів, які в ньому живуть».

Висновки команди підтверджують гіпотезу про тісний зв’язок між кишечником і мозком. Раніше вже було показано, що зміни мікробного складу можуть сприяти безсонню та нейродегенеративним порушенням. Тепер до цього додається роль бактеріальних фрагментів у формуванні природного ритму сну.

«Настав час розширити наше розуміння того, як ми спілкуємося з нашими мікробами і як вони спілкуються з нами», — підсумовує Інгліш. Результати дослідження, опубліковані в журналі Frontiers in Neuroscience, відкривають нову сторінку у вивченні того, як найпростіші форми життя всередині нас допомагають мозку «засинати».