Знахідки в печері Арне Квам у Норвегії розкривають картину життя арктичних тварин під час теплого етапу льодовикового періоду 75 тисяч років тому.

Відкриття стало можливим завдяки розкопкам 2021–2022 років, коли з нижніх шарів осадових порід почали з’являтися кістки дрібних ссавців, птахів, риб та великих морських мешканців. Серед них — вимерлі в Європі комірцеві лемінги (Dicrostonyx torquatus), полівки (Alexandromys oeconomus), понад 20 видів птахів, а також кити, моржі та навіть полярний ведмідь. Як зазначає еволюційний біолог Санне Бессенкул з Університету Осло, «ми маємо дуже мало свідчень про життя Арктики в цей період через брак збережених решток старших за 10 тисяч років».

Дослідники підкреслюють, що ця колекція заповнює «значну прогалину в розумінні біорізноманіття та довкілля під час періоду драматичних кліматичних змін». Сліди прісноводних риб свідчать про наявність озер і річок, тоді як виявлені кістки морських ссавців вказують на існування сезонного морського льоду. Проте знаходження тюленів і морських свиней, які уникають замерзлих вод, доводить, що море не було скуто льодом постійно.

Весь комплекс видів існував у часи глобального похолодання, коли танення льодовиків створювало придатні для життя умови. Коли ж льодовики знову охопили регіон, біорізноманіття різко зникло. Провідний автор, зоархеолог Сам Волкер, наголошує: «це демонструє, як важко холодолюбним видам пристосовуватися до масштабних кліматичних подій». Сьогодні арктичні ареали ще більш фрагментовані, тож переселення та адаптація є складнішими.

Порівняння мітохондріальної ДНК стародавніх решток із сучасними популяціями показало, що жодна з давніх ліній не пережила нове зледеніння. Як підкреслює Бессенкул, «тоді відбулося похолодання, а не потепління, з яким ми стикаємось зараз. Якщо холодолюбні види не впоралися з морозами в минулому, то пристосуватися до швидкого потепління їм буде ще важче».