Таку думку в коментарі Укрінформу висловив Михайло Колісник, професор Київської школи економіки і президент клубу фінансистів України CFO Club Ukraine.

«У що вкладати зараз? У себе і своїх дітей: навчання, підвищення кваліфікації, здоров’я. Все те, що в суспільстві, де гарантій на майбутнє немає ніяких, можна отримати і «за плечима не носити». Це називається human capital. Будь-які інвестиції, що збільшують вартість оцього людського капіталу, вітаються і з точки зору персональних фінансів є правильними», – розповів він.

За словами експерта, фінансові рішення українців залежать від регіону проживання, і на них впливає віддаленість лінії фронту, але відкладати важливі події не варто. «Ризики різняться залежно від регіону. Але жити абсолютно відкладеним життям не рекомендую. Наші батьки в очікуванні комунізму відкладали «на кращі часи» чайні сервізи, скатертини, та так і не покористувалися ними. Треба просто адаптувати плани під реальність», – зауважив Колісник.

На думку фінансового експерта, людині властиво прагнути мати ілюзію контролю свого життя, але повного контролю досягти ніколи не вдасться, і слід вчитися жити в стані постійної війни.

«В Ізраїлі люди навчаються у вишах, купують житло, виховують дітей. Це треба і далі робити, відкорегувавши свої споживчо-інвестиційні рішення. Припинити повністю діяльність, чекати невідомо чого – найгірша стратегія з усіх можливих», – так висловився професор КШЕ.

Пенсійні заощадження, за його словами, традиційно роблять в цивілізованих країнах з високим рівнем ВВП на душу населення, де можна опиратися на визначеність майбутнього. Деякі дослідження вказують, що незаможні люди, що живуть у більш мінливих умовах з непевними перспективами на майбутнє, схильні не заощаджувати, а витрачати зараз.

«В Україні через невпевненість у завтрашньому дні саме так чинитимуть багато людей. В країнах третього світу проблему (пенсійних заощаджень – ред) вирішують, просто народжуючи багато дітей. Можна порекомендувати українцям збільшувати народжуваність (хоча у нас побояться так робити)», – зазначив професор.

Водночас в Україні має підтримуватися активне споживання товарів та послуг, щоб були кошти на утримання армії, нагадав експерт. За його словами, щоб один солдат на фронті був належно екіпірований і міг ефективно виконувати завдання, потрібно 20 чоловік, які працюють і платять податки в тилу.

«Тому не очікується насправді, що люди обмежуватимуть себе в діях, хай навіть розвагах чи туризмі. Я не бачу потреби в затисканні економіки чи переведенні її на військові рейки. Якщо мене покличуть приєднатися до армії – маю бути готовий, а доти слід діяти так, як економісти вважають правильним, щоб ми виграли війну. Бо матимемо економічну депресію», – вважає Колісник.

Як і в мирний час, експерт радить мати певні заощадження на «чорний день» в різній валюті. «Я б зараз робив портфель різною валютою потроху. Долар стає все більшим об’єктом для спекулятивних угод, його ризиковість зростає, але то не страшно, це лише питання пропорцій валют, в яких ми тримаємо заощадження», – зазначив Колісник.