Нове дослідження Анненберзького центру публічної політики виявило, що конспірологічне мислення було головним фактором опору вакцинації проти COVID-19 у США. Дослідники пропонують дієві стратегії протидії дезінформації та подолання недовіри до вакцин на основі даних, зібраних протягом трьох років пандемії.

Врахування особливостей конспірологічного мислення є ключовим для ефективної комунікації з недовірливими групами населення. Автори визначають змови як “таємну діяльність, яка впливає на дії уряду та інших центрів влади на користь цих суб’єктів, але шкодить широкій громадськості”. Конспірологічне мислення — це схильність вірити в таку діяльність як важливий чинник світових подій.

Зв’язок між конспірологічним мисленням та протидією вакцинації

Стаття “Уроки, отримані щодо конспірологічного мислення та віри в дезінформацію про вакцинацію під час пандемії COVID 2019 року в Сполучених Штатах” опублікована в журналі “Frontiers in Communication”. Її автори — директор з досліджень APPC Ден Ромер та директор APPC Кетлін Холл Джеймісон — проаналізували дані з національно репрезентативних панельних опитувань.

Дослідники виявили, що конспірологічні настрої точно прогнозують сприйняття дезінформації про шкоду вакцинації. Люди з такими переконаннями частіше вірять негативним чуткам про вакцини проти COVID-19. Це безпосередньо впливає на їхнє рішення відмовитися від вакцинації.

Аналіз показав важливу роль засобів масової інформації у формуванні таких поглядів. Особи з конспірологічним мисленням віддають перевагу консервативним ЗМІ. Такі медіа часто підтримують скептичне ставлення до офіційних рекомендацій щодо вакцинації.

Стратегії подолання недовіри до вакцин

Вчені виявили важливий фактор, який допомагав долати конспірологічне мислення. Серед чорношкірих американців з підвищеним рівнем схильності до конспірологій опір вакцинації зменшувався завдяки підтримуючим повідомленням з їхніх громад.

Аналогічно, республіканці, які загалом частіше споживали консервативні медіа та сприймали дезінформацію, ставали більш відкритими до вакцинації. Це відбувалося в разі отримання ними рекомендацій від членів своєї партії, які підтримували вакцинацію.

Ці висновки підтверджують ключову ідею дослідження: просте спростування неправдивої інформації недостатньо ефективне. Люди з конспірологічним мисленням схильні ігнорувати повідомлення з джерел, яким не довіряють. Багато з них не вірять системі охорони здоров’я та основним засобам масової інформації.

Рекомендації для ефективної комунікації

Дослідники пропонують різні підходи до комунікації з різними аудиторіями. Для людей, схильних до конспірологічного мислення, особливо важливими є повідомлення від довірених джерел всередині їхньої спільноти.

Автори підкреслюють, що дезінформації потрібно протиставляти “підтверджуючу інформацію з джерел, яким довіряють у групі [людини]”. Це може бути релігійний лідер, шанований член політичної партії чи авторитетна особа з етнічної спільноти.

Результати дослідження пропонують цінні уроки не лише для протидії дезінформації про вакцини, але й для ширших зусиль у галузі охорони здоров’я. Вони підкреслюють важливість розуміння психологічних факторів, що впливають на сприйняття людьми наукової інформації та рекомендацій щодо здоров’я.