Каміння, яке існувало з моменту виникнення Землі, з більшою ймовірністю контактувало з темною матерією, ніж сучасні прискорювачі частинок. Про дослідження пише пресслужба Політехнічного університету Вірджинії.

Фізики з Політехнічного університету Вірджинії запропонували альтернативний метод пошуку темної матерії – через дослідження стародавніх гірських порід, які можуть зберігати сліди невидимих частинок. Вчені стверджують, що камені віком у мільярди років з більшою ймовірністю контактували з таємничою матерією, ніж сучасні наукові установки.

Дослідники планують використовувати передові методи мікробіологічної візуалізації для аналізу кристалічних структур стародавніх мінералів. Фахівці шукають мікроскопічні пошкодження в атомних ядрах, які можуть бути результатом взаємодії з рідкісними частинками темної матерії. Вчені планують проаналізувати морські галіти – осадові породи з низьким рівнем радіоактивності, що мінімізує перешкоди під час виявлення.

На відміну від зіткнення звичайної речовини, темна матерія, як вважають учені, взаємодіє з іншою матерією дуже слабко, за винятком випадків, коли частинки випадково стикаються з ядром атома звичайної видимої матерії. Відскакуючи від зіткнення, частинка виділяє іскру енергії.

Коли високоенергетична частинка відскакує від ядра всередині каменю, вибухова віддача може вибити ядро з його положення. Викинуте ядро ??і порожня щілина, яку воно залишає після себе, являють собою структурні зміни всередині кристала.

Вчені планують генерувати тривимірні моделі треків високоенергетичних частинок у кристалах, використовуючи методики, які раніше застосовували для вивчення нервової системи тварин. Методом палеодетекціі вчені шукатимуть сліди, які, імовірно, можуть залишати крихітні частинки під час зіткнення з атомними ядрами.

Темна матерія становить близько 95% усього космосу, при цьому вчені досі не могли отримати прямі докази її існування. Автори описують ідею як “божевільну”, але багатообіцяючу. Якщо гіпотеза підтвердиться, вчені зможуть зробити справжню революцію в розумінні структури Всесвіту, використовуючи як детектор звичайні камені.