Росія згортає виробництво скрапленого природного газу в Арктиці. Проєкт “Арктик СПГ-2” російської компанії “Новатек” скоротив виробництво на 90%.

Як західні санкції вплинули на газову галузь Росії, розповідає FREEДOM.

З 1 листопада російські родовища газу в Арктиці виробляли лише 400 тис. куб. м блакитного палива на день. Це найнижчий показник з вересня 2023 року. Виробництво та експорт російського скрапленого природного газу ускладнили західні санкції.

“Проєкт “Арктик СПГ-2” є важливою частиною плану РФ щодо збільшення виробництва та експорту СПГ, а також розвитку північного морського шляху. Через економічні проблеми Путін навіть підписав указ, що дозволяє стратегічним компаніям, таким як “Новатек”, “Арктик СПГ-2”, “Ямал СПГ”, “Сургутнафтогаз”, “Лазурит” та іншим, самостійно визначати обсяг і зміст інформації про свою діяльність, що підлягає розголошенню. Це свідчить про те, що справи в цьому секторі економіки набагато гірші, ніж декларує Кремль”, — з повідомлення на сайті Служби зовнішньої розвідки України.

“Арктик СПГ-2” потрапив під західні санкції в листопаді 2023 року. Через обмеження багато іноземних партнерів відмовилися від участі в проєкті. Це призвело до дефіциту фінансування і необхідних технологій. Тепер “Арктик СПГ-2” не може закуповувати танкери льодового класу, які критично важливі для транспортування скрапленого газу в арктичних умовах. Це унеможливило плановий експорт, і наприкінці жовтня “Арктик СПГ-2” припинив скраплення природного газу.

“Комерційне скраплення на підприємстві було зупинено через великі запаси, оскільки завод не може вільно експортувати вантажі. Санкції, запроваджені США та їхніми союзниками у зв’язку з вторгненням Росії в Україну, обмежили доступ “Арктик СПГ-2″ до танкерів льодового класу, побудованих для проєкту в Південній Кореї, та призвели до того, що іноземні компанії не бажають купувати вантажі”, — з публікації агентства Bloomberg.

З мінімальним доступом до іноземних технологій і покупців проєкт втрачає економічну доцільність.  Імпортувати газ, який Росія видобуває в Арктиці, відмовилася Індія.

“Ми не купуватимемо підсанкційний товар”, — заявив наприкінці вересня секретар Міністерства нафти та газу Індії Панкадж Джайн.

Водночас ЄС продовжує імпортувати російський газ. У 2023 році на СПГ із Росії припало 5% споживання Євросоюзу.

“Європейський Союз залишається основним імпортером російського скрапленого природного газу. Ми розуміємо та віримо, що ринок у ЄС дає їм змогу повністю замістити й відмовитися від російського газу. Відповідно, ми очікуємо, що в них буде достатньо політичної волі та можливостей прийняти рішення і повністю відмовитися від російського газу”, — прокоментувала керівниця санкційного напряму аналітичного центру Київської школи економіки (KSE Institut) Юлія Павицька.

Заборона на відвантаження російського СПГ у портах Євросоюзу — один із пунктів 14-го пакету санкцій ЄС щодо Росії. Але купівлю скрапленого газу з країни-агресора Брюссель все ще не заборонив. Ембарго на СПГ, ймовірно, може стати частиною 15-го санкційного пакету. Єврокомісія запропонувала обраному президенту США Дональду Трампу замістити російський СПГ на європейському ринку американським.

“Ми, як і раніше, отримуємо багато СПГ через Росію, з Росії, і чому б не замінити його американським СПГ, який для нас дешевше і який знизить наші ціни на енергоносії. Це те, що ми можемо обговорити. І це те, що стосується нашого торгового дефіциту”, — заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Видання Politico пише, що Брюссель, імовірно, почне активну роботу над новим санкційним пакетом у січні 2025 року, коли Угорщина закінчить своє головування в Раді ЄС, і біля керма опиниться Польща.