Нові дослідження показують, що поширені інфекції, такі як грип, герпес та інфекції дихальних шляхів, пов’язані з підвищеним ризиком розвитку деменції в літньому віці.

Відомо, що інфекційні захворювання негативно впливають на мозок, проте досі недостатньо зрозумілий молекулярний механізм їхнього впливу. Після пандемії COVID-19 увага до цього питання зросла, оскільки все більше людей помічають довгострокові когнітивні наслідки після перенесених інфекцій. Однак через різноманітність інфекцій важко відстежити їхню конкретну роль у розвитку нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера та судинна деменція.

Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Aging, базується на даних 982 учасників Балтиморського дослідження старіння, в якому було проаналізовано історії їхніх інфекцій та об’єми мозку. Результати показали, що у людей, які мали інфекції, спостерігалося значне зменшення об’єму мозку порівняно з тими, хто не мав інфекцій. Особливо чітким був зв’язок між інфекціями грипу та герпесу і зменшенням об’єму скроневої частки, що відповідає за функції пам’яті.

Аналіз даних понад 500 000 осіб з Біобанку Великої Британії та більш ніж 270 000 осіб з Фінляндії також підтвердив, що перенесені інфекції асоціюються з підвищеним ризиком розвитку хвороби Альцгеймера та інших форм деменції. Зокрема, сильний зв’язок спостерігався у випадку судинної деменції, яка виникає через порушення кровообігу в мозку.

Крім того, у людей, які перенесли інфекції, дослідники виявили зміни у 260 білках, що пов’язані з імунною відповіддю. 35 із цих білків мали прямий зв’язок зі зменшенням об’єму мозку, що свідчить про можливу роль імунних молекул у процесі нейродегенерації. Ці дані дозволяють припустити, що інфекції можуть активувати імунну систему, яка в довгостроковій перспективі чинить негативний вплив на мозкову тканину.

Раніші дослідження також демонстрували зв’язок між інфекціями та деменцією. Наприклад, дослідження 2023 року, опубліковане в JAMA, встановило, що ризик розвитку деменції у людей, госпіталізованих з інфекціями, був у 1,7 раза вищим порівняно з тими, хто не мав важких інфекцій. Подібні результати отримані й в інших наукових працях.

Деякі дослідники звертають увагу на те, що вакцинація може знижувати ризик розвитку деменції. Вакцинація проти грипу та оперізувального лишаю, як свідчать кілька досліджень, асоціюється зі зменшеним ризиком нейродегенеративних захворювань. Це вказує на потенційний захисний ефект профілактичних заходів у збереженні когнітивного здоров’я в літньому віці.

Загалом, нові дані підкреслюють важливість глибшого розуміння механізмів впливу інфекцій на мозок. Визначення точних молекулярних шляхів, через які інфекції спричиняють нейродегенерацію, може відкрити нові можливості для профілактики та лікування деменції.