У заячу нору заповзла змія. Зайці злякалися, але вона їх заспокоїла:

– Не бійтеся мене, мені так самотньо, у мене немає друзів, і я хотіла б дружити з вами. Я мудре створіння і мені є чим поділитися.

– Добре, — сказали зайці і стали спілкуватися зі змією. Вони провели в розмовах весь вечір, а потім змія вкусила одного з зайців і поповзла геть.

На другий день вона повернулася.

– Не проганяйте мене! — попросила вона, — ми ж друзі і потрібно приймати один одного такими, якими ми є. Я — змія, жалити — моя природа. Але я постараюся більше цього не робити.

– Добре, — погодилися зайці і все повторилося. Змія розповідала зайцям мудрі притчі, а потім вкусила іншого зайця і поповзла геть.

Коли Змія приповзла знову, вхід в нору загороджував камінь. Змія довго вмовляла зайців помиритися, але вони не погодилися.

– У світі дурнів розумний завжди самотній, — прошипіла змія і відповзла, ображена зрадою друзів.

Ось так розумні токсичні люди можуть все перевернути на свою користь. Якщо вас ранять, навіть якщо це найрозумніші істоти на світі, не пускайте їх у свою нору…