Дослідження виявило, що удари м’ячем головою, навіть у аматорському футболі, можуть спричиняти зміни білої речовини мозку, схожі з симптомами хронічної травматичної енцефалопатії (ХТЕ).

Хронічна травматична енцефалопатія (ХТЕ) є нейродегенеративним захворюванням, що часто діагностується у спортсменів контактних видів спорту, таких як бокс чи американський футбол. Захворювання розвивається внаслідок повторних травм голови і проявляється порушенням пам’яті, змінами настрою та проблемами із самоконтролем. У важких випадках це може призвести до деменції та симптомів, схожих із хворобою Паркінсона. Нові дані свідчать, що навіть удари м’ячем головою у футболі можуть викликати схожі ушкодження мозку.

У дослідженні, проведеному Радіологічним товариством Північної Америки (RSNA), взяли участь 352 гравці-аматори віком від 18 до 53 років. Використовуючи дифузійну магнітно-резонансну томографію (МРТ), вчені виявили у гравців зміни в білій речовині мозку в ділянках, які відповідають за когнітивні функції та пам’ять. Особливо постраждала лобова частка, яка відповідає за словесне навчання та контроль над діями. Негативний ефект посилювався у гравців, які частіше виконували удари головою, навіть без явних травм чи струсів мозку.

Професор радіології Колумбійського університету Майкл Л. Ліптон зазначив, що удари м’ячем головою (“хедери”) можуть мати кумулятивний ефект. За його словами, “навіть такі, здавалося б, незначні дії можуть значно вплинути на здоров’я мозку”. Порівняння з любителями неконтактних видів спорту, як-от біг, показало, що у футболістів біла речовина зазнає більших змін. Це підкреслює, що навіть без явних травм повторні мікроудари мають довгострокові наслідки.

У той час як інші контактні види спорту вже впроваджують захисні заходи, футбол поки що не має подібних практик. Наприклад, у 2022 році Національна футбольна ліга США зобов’язала спортсменів використовувати спеціальні накладки на шоломи, які знижують силу ударів на 10–20%. Проте у звичайному футболі подібні рішення не обговорюються, незважаючи на дані, які свідчать про потенційні ризики.

Це дослідження ставить важливі питання про здоров’я спортсменів і необхідність перегляду футбольних традицій, пов’язаних із “хедерами”. Вчені наголошують, що впровадження захисних практик може значно знизити ризики довгострокових ушкоджень мозку, що особливо важливо для аматорських та дитячих футбольних ліг.

Австралійські вчені висловили припущення, що амінокислота L-норвалін, яка використовується бодібілдерами як протеїнова добавка, може викликати пошкодження клітин головного мозку і стати причиною нейродегенеративних захворювань. Ця інформація підкреслює важливість обережного підходу до використання харчових добавок.