Дослідження Університету Гріффіта довело, що переосмислення стресу як позитивного фактора не зменшує рівень емпатії чи готовність підтримувати інших людей.

Традиційно стрес сприймався як негативне явище, що підриває здоров’я та ефективність. Однак сучасні наукові дослідження пропонують альтернативний погляд на це явище. Д-р Джейкоб Кіч з 2014 року вивчає концепцію “стресового мислення” (“stress mindset”) – тобто, як люди сприймають вплив стресу на власне життя. Новаторський підхід полягає у розгляді стресу як потенційного мотиватора, а не виключно шкідливого чинника.

Методологія дослідження та інтервенція

Для перевірки гіпотези д-р Кіч розробив спеціальну 15-хвилинну онлайн-програму інтервенції. Учасники експерименту спочатку ознайомлювались із різними аспектами стресу. Потім вони виконували серію вправ на візуалізацію позитивних наслідків стресу у власному житті.

За словами д-ра Кіча: “Втручання, спрямовані на зміну способу мислення під час стресу, показали, що вони допомагають людям ефективніше справлятися зі стресом”. Дослідник наголошує на важливості збалансованого сприйняття стресу. Він вважає, що ключовим є врахування як позитивних, так і негативних аспектів цього явища.

Результати дослідження та емпатія

Головним питанням дослідження було: чи не призведе позитивне переосмислення стресу до зменшення емпатії? Д-р Кіч зазначає: “Ідея про те, що формування більш позитивного ставлення до стресу може призвести до того, що люди будуть применшувати труднощі інших, викликає велике занепокоєння”. Для перевірки цього, учасників просили оцінити рівень дистресу близьких людей у гіпотетичних ситуаціях.

Результати експерименту виявилися обнадійливими. Учасники, які пройшли курс позитивного переосмислення стресу, залишалися так само чутливими до проблем інших. Вони з такою ж імовірністю пропонували підтримку, як і контрольна група. Це спростовує побоювання щодо потенційного зниження емпатії внаслідок зміни сприйняття стресу.

Практичні наслідки та рекомендації

Незважаючи на позитивні результати, д-р Кіч закликає до обережності: “Хоча сприйняття стресу як мотиваційного інструменту для особистісного зростання може бути корисним, ми завжди повинні бути обережними, щоб не перевантажувати стресом інших”. Особливо важливим це є для людей на керівних посадах.

Дослідження було опубліковано в International Journal of Stress Management. Воно значно розширює наукове розуміння психології стресу. Отримані дані доводять, що можна сприяти здоровішому ставленню до стресу без негативного впливу на соціальні взаємодії. Така інтервенція потенційно корисна для покращення індивідуального благополуччя та продуктивності у різних сферах життя.

Результати цього експерименту відкривають нові перспективи для програм управління стресом у корпоративному та освітньому середовищах. Інтервенції, спрямовані на зміну ставлення до стресу, можуть стати важливим компонентом тренінгів з розвитку лідерських якостей. Вони допомагають не лише ефективніше працювати в умовах стресу, але й зберігати високий рівень емпатії.