Про це свідчать дані, які представила журналістам голова Східного комітету німецької економіки Катріна Клаас-Мюльхойзер, передає кореспондент Укрінформу.

Німецький експорт в Україну збільшившись торік на 1,2 мільярда до 8,2 мільярда євро (+17 відсотків). Український експорт зріс майже на 20 відсотків і є другим за темпами зростання в регіоні.

«Україна значно покращилася в рейтингу країн і значно випередила Росію, торгівля з якою яка продовжує падати надалі», — сказала очільниця Комітету.

Вона звернула увагу на те, що значне збільшення німецького імпорту з України свідчить про реальний прогрес в інтеграції держави до внутрішнього ринку ЄС. До того ж, за словами Клаас-Мюльхойзер, Україна «явно стає центром уваги німецьких інвесторів».

Попри війну майже половина (46 відсотків) компаній, опитаних Східним комітетом і аудиторською фірмою KPMG, розглядають можливість інвестувати в Україну в найближчі 12 місяців. Україна є третьою після Польщі та Румунії найважливішою цільовою країною у регіоні для німецьких інвесторів у коротко- та середньостроковій перспективі. Наразі кожна п’ята з опитаних компаній (21%) вже інвестувала в Україну, 18% хочуть інвестувати в разі досягнення мирної угоди.

Країна має потенціал стати новим енергетичним центром для Європейського Союзу, бути альтернативним виробничим місцем і відігравати важливу роль у сфері ІТ та аутсорсингу для європейських компаній. У Комітеті закликають майбутній федеральний уряд продовжувати виконувати взяті перед Україною зобов’язання, особливо в умовах, коли подальша підтримка з боку США невизначена.

«Новий уряд у Берліні має рішуче підтримувати процес реформ та європейську інтеграцію України. Безпека для України також означає безпеку для німецьких компаній, які там працюють, але, перш за все, безпеку для всього ЄС», – підкреслила Клаас-Мюльхойзер.

Вона наголосила на необхідності прискорення переговорів про вступ до ЄС з країнами Західних Балкан, Україною та Молдовою, а також сприяння частковому їх участі в інституціях ЄС ще до остаточного вступу. Європейська інтеграція та економічна реконструкція України нерозривно пов’язані, – зазначила Клаас-Мюльхойзер, адже стабільні рамкові умови та правова визначеність для інвесторів є важливими передумовами для сталого зростання.

Що стосується Росії, її двостороння торгівля з ФРН впала ще на 25 відсотків до 9,4 мільярда євро: німецький експорт до РФ впав на 1,3 мільярда до 7,6 мільярда євро (-15 відсотків), імпорт з Росії обвалився на 50 відсотків. Серед торговельних партнерів Німеччини Росія займає наразі лише 45 місце.

Загалом обсяг зовнішньої торгівлі Німеччини з країнами Центральної, Східної та Південно-Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії минулого року перевищив півтрильйона євро (Це майже 19 відсотків усієї зовнішньої торгівлі ФРН, що сукупно перевищує обсяг торгівлі зі США та Китаєм разом узятими). Зокрема, експорт до 29 країн, якими опікується Східний комітет зріс майже на 1 відсоток і сягнув 281 мільярда євро. Водночас німецький імпорт з регіону впав на 1,8 відсотка до 258 мільярдів євро у 2024 році (але переважно за рахунок зниження імпорту з Росії). Згідно з дослідженням, 55 відсотків зі 133 опитаних компаній очікують, що до 2030 року регіон стане більш важливим для їхнього бізнесу, а 56 відсотків планують туди інвестиції.

Східний комітет німецької економіки був заснований у 1952 році. Він сприяє розвитку німецької економіки у 29 країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії. Загалом торгівля ФРН зі Східною Європою становить приблизно одну п’яту всієї зовнішньої торгівлі Німеччини й тому є важливішою, ніж торгівля зі США та Китаєм разом узятими. Східний комітет налічує близько 350 компаній-членів і асоціацій і підтримується шістьма провідними асоціаціями німецької економіки — BDI, BGA, Bankenverband, DIHK, GDV і ZDH.

Фото: Ольга Танасійчук, Укрінформ