Провали у пам’яті бувають у всіх. Але з віком вони починають з’являтися частіше. То як визначити, потім вони вказують: на природне зниження когнітивних функцій при старінні чи старече недоумство?

Перше, про що ви можете подумати, зіткнувшись з проблемами з пам’яттю, – це те, що ваш мозок став працювати гірше. І це справді так. З віком клітини мозку починають стискатися, підтримувати менше зв’язків з іншими нейронами та зберігати менше речовин, які потрібні для надсилання сигналів іншим клітинам.

Проте чи всі провали у пам’яті пояснюються віковими змінами. Часто на це може впливати тривога, втома, розсіяність.

Пам’ять людини влаштована в такий спосіб, що певна міра забування інформації вважається нормальним явищем. Якщо ми зберігатимемо занадто багато спогадів, то це сповільнить або ускладнить вилучення з пам’яті деяких спогадів.

На жаль, наш мозок за нас вирішує, що ми пам’ятатимемо, а що ні. Загалом він віддає перевагу соціальної інформації (наприклад, плітки) і з легкістю відкидає абстрактну (наприклад, числа).

Втрата пам’яті може стати проблемою, якщо це заважатиме повсякденному життю. Якщо ви не можете згадати, куди потрібно повернути, то це не так уже й страшно. А ось забувати за кермом, куди ви їдете або як керувати, – це вже ненормально. Це вже симптоми того, що щось не таке в організмі.

Між втратою пам’яті, пов’язаної зі старінням, і більш серйозною втратою пам’яті є ще один етап. Він визначається як легені когнітивні порушення. Причому, у людей з такими порушеннями приблизно в три-п’ять разів більше шансів зіткнутися з деменцією. Щороку у 10-15% подібних пацієнтів розвивається старече недоумство.