Нове дослідження у США продемонструвало, як інтенсивність фізичних вправ впливає на рівень греліну — гормону голоду, — що допомагає регулювати апетит і метаболізм у здорових дорослих.

Грелін, пептидний гормон, існує у двох формах — ацильованій (AG) та деацильованій (DAG). Хоча DAG є переважною формою в організмі, саме ацильована форма (AG) активно стимулює апетит. Попередні дослідження вказують, що DAG може навіть пригнічувати відчуття голоду, однак наукова інформація про зв’язок між інтенсивністю фізичних вправ, рівнем греліну та відчуттям голоду досі залишається обмеженою і здебільшого охоплює досліди на молодих чоловіках.

Для детальнішого вивчення впливу фізичної активності різної інтенсивності на рівень греліну медики з Віргінського університету провели експеримент за участі восьми чоловіків та шести жінок. Добровольці віком від 30 до 55 років були відібрані з-поміж фізично нетренованих людей із нормальною вагою (індекс маси тіла в межах 18,5-25), без хронічних захворювань або шкідливих звичок. Усі учасники виконували вправи на велотренажері зранку натще, що дало змогу максимально чітко виміряти реакцію організму на фізичне навантаження.

Дослідження включало дві інтенсивності навантаження: високу та помірну. Під час тренувань у добровольців відбирали зразки крові для аналізу рівнів загального греліну, AG та DAG, а також лактату для визначення рівня фізичної активності. Крім того, учасники заповнювали опитувальники, що дозволяло оцінити їхній апетит і рівень голоду до і після тренування. Для порівняння використовували результати дня без фізичних вправ як контрольного.

Результати експерименту показали, що базовий рівень загального греліну та форми DAG у жінок був вищим, ніж у чоловіків, що може бути обумовлено фізіологічними відмінностями. Вправи високої інтенсивності мали значний ефект у зниженні апетиту та рівня греліну порівняно з помірним навантаженням. Крім того, в жінок рівень активної форми AG значно зменшився після високоінтенсивного тренування, що, як зазначили автори, підтверджує помітний вплив фізичного навантаження на гормональний фон у жінок. Під час помірних вправ рівень греліну або залишався стабільним, або навіть підвищувався порівняно з контрольними показниками, що вказує на потребу в більшій інтенсивності для пригнічення апетиту.

Вчені дійшли висновку, що саме високоінтенсивні вправи можуть суттєво впливати на рівень греліну, пригнічуючи апетит і допомагаючи у програмах зі зниження ваги, особливо серед жінок. Однак автори також зазначили, що отримані відмінності між статями потребують подальшого дослідження для глибшого розуміння цього явища та визначення оптимальних стратегій фізичної активності у контексті регуляції апетиту і ваги.