Однак багато дачників, захоплюючись золою, роблять серйозні помилки, які в результаті завдають шкоди їхньому городу та саду.

Помилка № 1. На яких ґрунтах вносять восени, на яких навесні і коли золу не вносять

Восени золу не вносять на легких піщаних, супіщаних ґрунтах. Осінні дощі та весняна ґрунтова волога вимивають мінеральні елементи в нижні шари ґрунту. Поживні речовини залишають кореневмісний шар. Звісно, не всі, але значна частина золи буде втрачена, передають Добрі Новини.

А ось на важких глинистих, на чорноземі, доцільно вносити золу восени: вона “затримується” у ґрунті. Але внести її потрібно не одночасно з органікою, особливо з гноєм, адже зола стає причиною втрат азоту.

Також золу не вносять на засолених ґрунтах і солонцях. Там і так підвищена концентрація мінеральних солей. Внесення золи, яка є дуже концентрованим мінеральним добривом, погіршує ситуацію. До того ж, взаємодія елементів золи із засоленим ґрунтом негативно впливає на доступність поживних речовин.

Не вносять золу на карбонатних ґрунтах із високим pH. Нехай тимчасово, але зола підвищує лужність. Її pH може сягати 10-12. Високий pH погіршує доступність багатьох елементів. Рослини можуть зазнати хлорозу, нестачі заліза, марганцю, бору, цинку, частково магнію.

Помилка № 2. Золу не потрібно розсипати по поверхні ґрунту

Розсипана поверхнею ґрунту зола – це неправильно. Вона створює так звану ґрунтову кірку, що порушує структуру ґрунту, аерацію, веде до підвищення концентрації солей у верхніх шарах.

Восени це менш критично, ніж навесні: частково зола вимиється з відходом снігу. Проте цінні елементи все одно повинні рівномірно розподілятися у ґрунті.

Тому золу вносять під закладення на глибину 8-12 см у середньому.

Помилка № 3. Золу не вносити в борозни, посадкові ями при посадці озимих культур і чагарників

Часто радять вносити золу в посадкові ями, лунки, борозни. Зола посилює роботу біоти, нітрифікуючих бактерій – у теплу пору. При зниженні температури ґрунту діяльність бактерій знижується та припиняється.

Однак безпосередньо в прикореневій зоні саджанців чагарників, дерев, борозен при посадці озимого часнику чи цибулі зола не потрібна.

Високі концентрації солей не повинні розташовуватися поруч із корінням, оскільки можливий опік, уповільнене вкорінення, пригнічення росту в майбутньому. Тим більше не варто змішувати золу з органікою: з гноєм чи перегноєм.

Тож золу вносять під перекопування і заздалегідь, наприклад, за місяць або за кілька тижнів, щоб вона розподілилася у ґрунті та нормалізувалася кислотність.

А якщо вноситься органіка восени, то золу краще внести навесні. Крім того, завжди важливо пам’ятати про сумісність добрив.