Угорські дослідники виявили, що домашні кішки усвідомлюють розміри свого тіла, особливо коли стикаються з вузькими або низькими отворами, що свідчить про наявність елементів самосвідомості.

Класичний дзеркальний тест є стандартом для перевірки самосвідомості у тварин, але не всі види проходять його через свої поведінкові особливості. Кішки, як і багато інших тварин, не відповідають цьому тесту, однак інші експерименти свідчать про те, що вони здатні усвідомлювати межі власного тіла. У новому дослідженні під керівництвом Петера Понграча, кішкам запропонували проходити через отвори, які з кожним випробуванням ставали або нижчими, або вужчими. Результати показали, що кішки більш обережні при наближенні до низьких отворів, зупиняючись і оцінюючи їхню прохідність, у той час як вузькі отвори вони намагалися долати без особливих вагань.

У першій частині експерименту кішки проходили через отвори однакової висоти, але різної ширини. Коли отвори ставали занадто вузькими, тварини не демонстрували значної затримки і часто намагалися протиснутися, навіть коли це було складно. Однак, у другій частині дослідження, коли отвори зменшувалися у висоті, кішки частіше зупинялися, сиділи або перестрибували панель, демонструючи більше вагань. Це особливо стосувалося вищих кішок, для яких низькі отвори були особливо складними.

Така поведінка може бути пов’язана з анатомією кішок. Їхні ключиці не з’єднані з плечовими кістками, що дозволяє легко протискуватися через вузькі отвори, чим вони активно користуються. Проте низькі отвори вимагають від кішок змін у положенні тіла, що може бути для них менш зручним, тому вони частіше обмірковують прохідність таких отворів.

Понграч зробив висновок, що кішки усвідомлюють розміри свого тіла, але це не настільки важливий фактор для них, як для собак, оскільки їхня поведінкова екологія відрізняється. Кішки частіше взаємодіють зі складними перешкодами в своєму природному середовищі, тому їхня здатність до орієнтації в просторі є ключовим фактором їхньої успішної адаптації.